Для зменшення часу простою сервісів близького до нулю, можна використати технологію VMware Fault Tolerance. Суть технології полягає в створенні тіньових віртуальних машин з увімкнених, що працюють на іншому хості кластеру. При виході із строю основного хоста vCenter миттєво переключає засоби вводу-виводу на тіньову віртуальну машину, яка стає основною. Допоміжна технологія VMware Fault Tolerance до системи кластеризації VMware HA, що дуже просувається відділом маркетингу VMware, не надає 100% високої доступності та в аварійний момент все ж має декілька секунд простою. Також має декілька обмежень, а саме: ліцензія не нижче Standart, ліміт на використання CPU, неможливість використовувати снапшоти, не можливо використовувати технологію «живої міграції» vMotion.
На малюнку зображена принципова схема роботи НА-кластеру.
Для коректної роботи кластеру необхідно слідкувати за вільними ресурсами (RAM, CPU), тобто залишати половину всіх ресурсів кластеру, для коректного відновлення роботи у разі збою одного з хостів. Або можна використовувати технологію Admission Control, яка автоматично резервує ресурси кластеру.
DRS (Distributed Resource Scheduler) технологія балансування навантаження на серверах кластеру. Може працювати в парі з НА (High-availability) кластером. Принцип роботи цього кластеру полягає в об’єднані ресурсів в один великий пул та в напівавтоматичному (або в автоматичному) режимі мігрувати віртуальні машини між серверами кластеру за допомогою технології «живої міграції» vMotion.
Архітектура роботи кластеру
Системазберігання даних
КластерVMware, будується з 2-х та більше (мінімум 2, максимум 32) фізичних серверів ESXi, які керуються за допомогою VMware vCenter.
Для будування кластеру нам необхідна спільна система зберігання даних (далі СЗД). СЗД може бути підключена оптико-волоконним кабелем Fibre Channel, iSCSI або NFS-ресурс.На СЗД зберігаються розділи в кластерній файловій системіVMFS, котрі доступні для читання та запису одночасно на всіх хостах кластеру. На СЗД зберігаються файли віртуальних машин, котрі також повинні бути доступні усім серверам кластеру одночасно. Саме за рахунок спільної СЗД та незалежності віртуальних машин від фізичних серверів, досягається швидка робота з переміщення/відновлення віртуальних машин.
Мережа
Система кластеризації будується в багаторанговій мережі (3 рівень моделі OSI). Для коректної роботи, кластер повинен бути в окремій (сервісній) мережі або в окремому сервісному VLAN, при цьому усі мережеві налаштування повинні бути продубльовані на всіх віртуальних машинах. Виходячи з офіційних рекомендацій документації VMware швидкість передачі пакетів не повинна бути більшою чим 10мс.
Основні компоненти мережі – маршрутизатор (роутер) та комутатор (світч).
Маршрутизатор відповідає за адресацію мережі, побудову та маршрутизацію віртуальних підмереж (VLAN), та повідомляє НА-агентам про недоступність будь-якого з хостів кластеру.
Комутатор необхідний для зв’язку між компонентами одної мережі та для будування надлишкових зв’язків між серверами та СЗД.
Принципові схеми будування кластеру
Вище зображена принципова схема надлишкового зв’язку між СЗД та серверами Dell через комутатор, де:
1. Корпоративна/сервісна мережа
2. Сервер 1
3. Сервер 2
4. Комутатор 1
5. Комутатор 2
6. Система зберігання даних
7. iSCSi контроллер 1
8. iSCSi контроллер 2
Виходячи с вищенаведеної інформації та досвіду з розгортання подібних систем спеціалістами ТОВ «Есомм Со», можна зробити висновок, що системи кластеризації VMware HA (High-availability) та DRS (Distributed Resource Scheduler) доцільні, коли необхідно забезпечити відмовостійку роботу та вистачає ресурсів на серверах. VMware Fault Tolerance працює лише з VMware HA (High-availability) кластером та накладає деякі обмеження на ті віртуальні машини на яких застосовується, створює велике навантаження трафіку та вимагає вищих ліцензій ніж необхідні початкові для кластеризації. Але вона незамінна коли мова йде про ПО, що вимагає високу доступність та має високий коефіцієнт використання.